Христина Дохват іконописець церков США

ВНЕСОК МИТРОПОЛИТА СТЕФАНА СОРОКИ

administrator — Sat, 19 Mar 2011 06:52:17 GMT

ВНЕСОК МИТРОПОЛИТА СТЕФАНА СОРОКИ В ОШАТНІСТЬ КАТЕДРИ І ВСІЄЇ НАШОЇ МИТРОПОЛІЇ.

ХРИСТИНА ДОХВАТ, МИСТКИНЯ-ікономалярка

Великі собори світу будувалися та прикрашалися не роками, а десятиліттями, а навіть століттями. Так знаменитий собор в Кельні над Рейном у Німеччині будувався не мало не багато 700 років. Щось подібного модна сказати і про Собор Паризької Божої Матері та про інші визначні храми во славу Господа Ісуса Христа, Пресвятої Богородиці та християнських святих.
ВНЕСОК МИТРОПОЛИТА СТЕФАНА СОРОКИ В ОШАТНІСТЬ КАТЕДРИ І ВСІЄЇ НАШОЇ МИТРОПОЛІЇ.
Наш Собор Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці в Філадельфії належить до числа великих за святістю. Його заснування пов'язане з діяльністю нашого великого Митрополита Амврозія Сенишина. Завдяки чудовому плану Собору, опрацьованому архітектором Юліяном Естремським, собор споруджено в рекордні три роки, 1963-1966, у стилі, який наближає його до великого храму Святої Софії в Константинополі, також спорудженого швидко, у 532-537 роках за імператора Візантії Юстина Великого. Але оздоблення Константинопольського собору мозаїкою та фресками тривало набагато довше. Так само нашого Собору в Філадельфії. Я почувалася щасливою, що на всіх етапах, починаючи від шістдесятих років ХХ-го століття і до сьогодні я змогла працювати над проектами, як і їх здійсненням: іконостасом (56 ікон), мозаїками, мармурами, в цьому чудовому храмі за Митрополитів Філадельфійської Митрополії - Амврозія Сенишина, Мирослава Любачівського, Стефана Сулика. Здавалося б, що Собор викінчений і в архітектурі, і в малярстві. Так, основне зроблене, але й багато деталей, які конче потрібні. Так з очолення нашої Мирополії Архиєпископом Митрополитом Стефаном Сорокою триває дальший розвиток оздоби Собору. І коли Владика Стефан доручає мені щось покращити у мистецькій ошатності Собору, я радо приймаю можливість додаткових прикрашень Катедри. Катедра наша відома не тільки в Америці, але в Україні. Про неї пише українська преса, а завдяки великій монографії київського професора Дмитра Степовика «Сучасна українська ікона» (Київ, видавництво «Мистецтво», 2005 рік, 304 СТ.) архітектура і мистецтво Катедри увійшли в широкий науковий мистецтвознавчий обіг.

В 2007 році під проводом Владики Стефана ми вложили велику мозаїку «Плащаниця», котра знаходиться на площі стіни хорів. Тематика - оплакування нашого Спаса Ісуса Христа. Мозаїка звернена до глядача при виході з Собору, на прощання тих, що по довгій праці та жертвенн ості рідному храму, відійшли у вічність. Того самого року (2007) Владика Стефан ввів великі ремонти як внутрішньо, так і назовні, в зв'язку
Виєокопреоєвященний Стефан Сорока та п. Христина Дохват на фоні Катедри Непорочного Зачаття
велике мистецтво ікони, книги, священиче та архиєрейське вбрання. Усе це Владика дбайливо зберіг і виставив на огляд гостям та всім відвідувачам. Нещодавно (наприкінці жовтня 2007 р.) гостем Катедри був його Святість, Патріярх Київський і всія Руси-України Української Православної Церкви Київського Патріархату Філарет (Денисенко) з делегацією, який уважно оглянув Катедру та музей і дав високу оцінку. Це є також оцінка зусиль і старань Владики-Митрополита Стефана Сороки, який дуже пильно дбає про красу нашої Катедри, її внутрішнього та зовнішнього вигляду, живої природи навколо собору і біля пам'ятника великого Митрополита Андрея Шептицького. щ
зі святкуваннями великих історичних подій - 100-ліття приїзду першого єпископа УГКЦ Сотера Ортинського на Філадельфійський владичий трон, як також Світовий Собор всієї Української Католицької Церкви. Великим внеском Митрополита Стефана Сороки в ошатність Катедри та у життя всієї нашої митрополії є утворення його зусиллями, провідництвом та організаційною допомогою архиєпархіального музею при науковому центрі Митрополита Андрея Шептицького. Музей був утворений в 2002 році за ініціативи Митрополита Стефана, а Сестри Місіонарки призначені до розбудови, установлення та утримання музею. Це не тільки столітня історія нашої митрополії в експонатах; це також велике мистецтво ікони, книги, священиче та архиєрейське вбрання. Усе це Владика дбайливо зберіг і виставив на огляд гостям та всім відвідувачам. Нещодавно (наприкінці жовтня 2007 р.) гостем Катедри був його Святість, Патріярх Київський і всія Руси-України Української Православної Церкви Київського Патріархату Філарет (Денисенко) з делегацією, який уважно оглянув Катедру та музей і дав високу оцінку. Це є також оцінка зусиль і старань Владики-Митрополита Стефана Сороки, який дуже пильно дбає про красу нашої Катедри, її внутрішнього та зовнішнього вигляду, живої природи навколо собору і біля пам'ятника великого Митрополита Андрея Шептицького.

27 лютого 2001 р.Б., Філадельфійська Митрополія отримала нового Архипастиря в особі Владики Стефана СОРОКИ. І
Час біжить невпинно, і сьогодні ми, вірні Української Католицької Церкви в США прагнемо
побажати нашому Архиєпископові Божого благословення, внутрішньої гармонії, натхнення
та миру. Нехай у Ваших задумах завжди буде мудрість, а в серці - любов,
доброта і спокій.
Хай рушниками благодаті щедро стелить Вам дорогу Господь на МНОГІЇ і БЛАГІЇ ЛІТА!

Travel: History & Saints

administrator — Thu, 03 Feb 2011 08:32:59 GMT

Travel: History & Saints

Ukrainian Christmas Castle
Cathedral of the Immaculate Conception, Philadelphia

Philadelphia is more than the "City of Brotherly Love." It's a city of shrines, two American saints and two Catholic cathedrals.
The one Roman Catholics often miss — but shouldn't — is the Ukrainian Catholic Cathedral of the Immaculate Conception of the Blessed Virgin Mary.
It was only on my most recent visit to Philadelphia that 1 finally discovered this remarkable cathe¬dral, with its resplendent Byzantine mosaics and icons. The cathedral humbly commands a quiet' side street just four blocks from the National Shrine of St. John Neumann. Even though it's near the heart of the city, park-like grounds with trees and shrubbery surround it. The cathedral is the seat of the Metropolitan Archeparchy of Philadelphia.
Once I discovered the cathedral's whereabouts, my eyes immediately homed in on its gigantic gold dome, reflecting the spring sunlight like a small star. Venetian tile, made up of 22-carat gold fused to glass, covers the dome's exterior.
The dome caps an edifice that was built in 1966 to replace the orig¬inal cathedral established in 1907 by the Ukrainian Catholics' first bish¬op. The new design harmonizes Byzantine and contemporary lines. The repeating .geometric forms enhance the striking look or the building, whose facade is of lime¬stone and architectural concrete, and they're also symbolic. The trio of archways over the doors of the main entrance, for example, reminded me of the Trinity. The three very tall arching windows above each door magnify this effect.
All the curved geometric lines bring a reassuring, welcoming char¬acter to the structure. Speaking of "welcoming," that's exactly how our Lord appears in the mosaic over the central door. Christ stands in red and blue robes, extending his hands with open palms in a warm gesture to greet us and receive us into his mag¬nificent temple.
Inside, I thought of the cathedral as a visual symphony composed of natural light and glistening mosaics, iconography and stained glass. Dazzling gold scrollwork and over¬lays provided the gentle, but steady, percussion. I stood in the vast octag¬onal nave knowing I was in a throne room for the King of Kings and his Most Holy Mother, the Immaculate Conception.
Everywhere, the architecture's curving lines and arches subtly help shape the peaceful atmosphere. No, they do more — they gently direct our attention to the magnificent icons and the all-important spiritual stories conveyed therein.
For instance, the arching ceiling lines in the sanctuary become a framework for luminescent iconos-tasis — the "icon screen" — that extends across the entire sanctuary. These arching lines also frame the glowing icon of the Immaculate Conception that fills the apse.
High overhead, robed in symbol¬ic red and blue, Mary opens wide her arms in a gesture of prayer; at the same time she shows us the Child Jesus, whom she bears for us to approach and
adore. Behind Mary in her major primary Eastern title of Theotokos (literally, "God-bearer”).

Inviting Icons
Icons play a major, reverential role in the Eastern-rite churches. The iconostasis that separates the sanctuary from the nave also holds more than 40 icons within the daz¬zling gold facade. The delicate scroll and filigree work that frames these icons and the central royal doors mirrors the entry into heaven itself. Everything lifts our hearts to God, his Mother, and his angels and saints.
At the top of the royal doors — the center ones used by the priest to reach the altar behind the iconostasis — the icon of the Annunciation reminds us that Gabriel brought the news to Mary that she was to be the God-bearer. Just below the scene, round icons picture the Four Evangelists.
The elaborately wrought golden arch that spans high over the royal doors has an ornamental design as delicate as the priciest jewelry. It frames several icons. Directly above the royal doors, in ascend¬ing order, there's the Last. Supper and Christ the King in red and blue. Above them and at the pinna¬cle of the arch is a crucifix with Mary on one side and John on the other. They're all directly in line with the icon of Our Blessed Mother, which fills the apse high above.
The liturgical artistry and effect here is breathtaking. The symbolic, painstakingly crafted art becomes a mini-catechism. Back on the iconos-tasis, for example — in a traditional fashion for Eastern rite churches, plus Orthodox churches — Jesus and Mary appear in icons to either side of the royal doors. In this cathe¬dral, they're much bigger than life-sized. As we look at the iconostasis. Jesus is also always to the right side, Mary to the left.
Colors tell a story. Red garments symbotize heaven; biue stands for earth. Jesus and Mary wear both col¬ors — reversed. Jesus' red reminds us how he came from heaven and took on an earthly (blue cloak) nature. Mary's blue means she began on earth and then was assumed into heaven (red mantle).
To Jesus' side, a smaller icon of St. Stephen, the first Christian mar¬tyr, appears on the deacon door with a larger-than-life-sized John the Baptist at the end of the icon screen.
On the deacon door on the Blessed Mother's side. St. Michael the Archangel stands holding an orb. In keeping with Eastern tradition, St. Nicholas follows next again larger-than-life-size.

An inexhaustible Feast
I felt I could have spent days examining and meditating upon the iconostasis alone. It's thaLrich. Twelve more icons, circular ones, fill the archway, whose, "keystone" icon is the one of Christ the King. These Byzantine icons depict the major Marian and Christological feasts, of which I counted 12.
Then to either side and in anoth-er arch above, more individual icons -present the 12 Apostles and 12 Old Testament figures and prophets.
This holy icon screen, an incan¬descent masterpiece, was designed and painted by well-known artist Chrystyna Dochwat, who was obvi¬ously inspired by the Holy Spirit to capture such heavenly majesty in art. After a while I noticed that every icon but the Last Supper is within an arched or circular framework. Even the geometric architecture enhances our spiritual experience in the cathe¬dral's interior.
The sights from anywhere in the great nave — it can seat 1,200 with another 1,000 standing — are bathed in bright natural light. As I looked to find every source from where it's streaming in, my eyes lift¬ed up to the windows in the 106-foot dome where the heavenly, tradition¬al icon, here in brilliant mosaic, of the Pantokrator, Christ the almighty ruler, looks over the congregation in majesty.

Surely, this
together with so many others —
reminded me that Jesus is the source
of all light. I found myself wonder-
ing what Pope John Paul II had to
say about this magnificent cathedral
on Oct. 4, 1979, when he paid a
papal visit here. Maybe he was like
me — speechless.

Joseph Pronechen writes fmm Trumbull, Connecticut.

The Artist’s Path

administrator — Thu, 03 Feb 2011 08:31:10 GMT

The Artist’s Path

She began her artistic journey at the age of five, and the pastels and charcoal have not left her hands since. In 1951, Christine Dochwat was a recent graduate of Saint Basil Academy who debated what career path she wanted to follow. Today, she is a leading iconographer whose works have ornamented over 80 churches throughout the world.

Christine Dochwat was born in Ukraine on September 22, 1934 and emigrated to the United States in 1947, but she still vividly remembers her homeland. "1 still dream of running through the wheat fields as a small child, with the wheat waving above my head," Christine reminisced on a recent visit to Saint Basil Academy. As a high school student, Christine stayed connected with her heritage through participating in SBA's Ukrainian cultural opportunities, such as the Ukrainian Dance Club. Upon graduation, she began her artistic studies at the Ringiing Museum of Art in Sarasota, Florida and then moved back to Philadelphia to attend the University of the Arts. As a college senior, she worked as an artist for Gimbel's Float Parade and was mentioned in the Philadelphia Inquirer as "Christine Dochwat, Ukrainian student artist". The pastor of the Ukrainian Catholic Cathedral, Reverend Lypon, came upon this photo and contacted Christine to see if she would create an icon for him. Although she had never painted one before, she soon realized that this was God's way of leading her to her life's work.
Christine describes an icon as an instrument of the artist, which beckons the beholder to prayer and piety, and brings him closer to the Almighty. She explains, "It's not what 1 would create for a museum or a house because it has to be something that speaks to people and takes them closer to God." She begins each icon by praying, and is still terrified by an empty canvas despite her many years of experience. Christine often works late into the night because once she is inspired, she does not want to interrupt the flow of her artistry. She feels very fortunate that God has blessed her with this talent and says, "You must have a passion to do church work. You have to love it, and cannot think of the money." Christine believes that you must have patience as an iconographer because it can be a tedious and time-consuming art form, but the rewards are endless.
Today, Christine has retired in Jeffersonville, Pennsylvania, where she is an avid golfer. She still keeps in touch with several of her SBA classmates from the class of 1951. She recently visited her alma mater in May, where she stopped into a biology classroom and led some of the freshman students in a Ukrainian prayer. Christine believes that her time at SBA helped steer her life's path, saying, "SBA gave me that push into a life of dedication. It taught me the value of serving instead of being served."

If you are interested in viewing some of Christine Dochwat's work, you may visit the Ukrainian Catholic Cathedral of the Immaculate Conception in Philadelphia.